ak-ua.in.ua

Став сиротою, він втратив зір і можливість ходити: трагічна історія 2-річного хлопчика з Миколаївської області.

2-річний хлопчик з Миколаївської області через війну осліп, отримав ушкодження мозку, втратив матір і батька. Його єдина родичка – бабуся, підпоювала його горілкою, щоб він менше плакав, а потім взагалі втратила його в одному з парків Києва.
Двухлетний мальчик из Николаевской области стал сиротой, ослеп и потерял возможность ходить: его история полна трагедии и боли.
Стал сиротой, ослеп и утратил возможность ходить: трагическая история 2-летнего мальчика из Николаевской областиСтал сиротой, ослеп и утратил возможность ходить: трагическая история 2-летнего мальчика из Николаевской областиСтал сиротой, ослеп и утратил возможность ходить: трагическая история 2-летнего мальчика из Николаевской областиСтал сиротой, ослеп и утратил возможность ходить: трагическая история 2-летнего мальчика из Николаевской области

2-річний хлопчик з Миколаївської області через війну осліп, отримав ушкодження мозку, втратив матір і батька. Його єдина родичка – бабуся, підпоювала його горілкою, щоб він менше плакав, а потім і зовсім втратила його в одному з парків Києва.

Історію малюка журналісти розповіли в сюжеті Української правди.

Зазначається, що Володя народився в березні 2022 року в Миколаївській області у 14-річної матері. Через повномасштабний наступ росіян, постійні обстріли та небезпеку в регіоні, молода мама з малюком вирішила евакуюватися в іншу область, але машина, в якій вони їхали, підірвалася на міні.

Внаслідок інциденту мати Володи отримала важкі травми – їй відірвало обидві ноги, а у 3-місячного немовляти сталося крововилив у мозок внаслідок перелому черепа.

"За документами ми бачимо, що його відразу госпіталізували в дитячу реанімацію в Очакові з переломом черепа, а дівчину - в "дорослу" лікарню з травматичними ампутаціями. З того часу мама з сином не пересікалися і не бачилися. Пізніше її позбавили батьківських прав, оскільки вона не могла дбати про дитину. Тато Володи пішов служити і, на жаль, загинув", – розповіла журналістам засновниця "Міста добра" та хоспісу для дітей "Дім метеликів" Марта Левченко.

Після цього дитину перевели в лікарню в Миколаєві, далі маленький Вова перебував у трьох медичних закладах у Києві, серед яких і "Охматдит".

"Ще в лікарні дитину віддали під опіку бабусі (матері мами). Жінці 32 роки, і вона має алкогольну залежність. Тому в Києві бабуся втратила онука в парку, коли їх виписали з однієї лікарні і ще не доставили в іншу", - розповіла Марта Левченко.

Володю знайшли правоохоронці в тяжкому стані, зневодненим і голодним. Крім того, зазначається, що бабуся підпоювала хлопчика горілкою, щоб він не плакав. В результаті жінку позбавили опікунства, а хлопчик опинився в лікарні один. Тоді його перевели в Сумську обласну лікарню і розпочали оформлення документів для інтернату.

У Сумах Володя перебував у психоневрологічному відділенні. Там були й інші пацієнти з черепно-мозковими травмами, після коми, інсультів тощо.

Сиділок для цих дітей не було – про них піклувався персонал, але все відбувалося виключно за певним графіком. Наприклад, ранкове санацію (відсмоктування слизу з гортані) або годування. Реабілітацією хлопчика в Сумах займалася фізична терапевт Єлизавета Бондаренко.

"Перші кілька тижнів ми з ним спілкувалися, знайомилися. Я пробувала різні м'які техніки, щоб не провокувати судомні напади. Він дуже хороший контактний дитина, почав реагувати на мій голос. Зазвичай я заходила і говорила: "Вовочка, це я". І він відразу усміхався", – розповідає фізична терапевт.

Вона говорить, що згодом навіть вдалося попрацювати над деякими соціальними навичками – він міг зажати в руці ложку і пробував пальцем крутити колеса у машинки.

"Це був значний прогрес, тому що він не бачить. Було покращення, але почалася Курська операція, і Сумщину почали обстрілювати", - з сумом зазначає Єлизавета.

Зазначається, що стан хлопчика погіршився через постійні сирени та вибухи. Укриття в лікарні, де знаходиться Вова, є, але воно знаходиться в підвалі, і щоб туди потрапити, потрібно вийти на вулицю, що неможливо зробити лежачим хворим, тому їх вивозять у коридор.

Психоемоційний стан сильно погіршився після того, як росіяни обстріляли центр реабілітації дітей і дитячий будинок у Сумах.

Після чого маленький пацієнт ще й підхопив пневмонію, тому реабілітацію поставили на паузу.

Зараз хлопчика евакуювали з прифронтової території завдяки допомозі волонтера Романа Холодова та організації "Місто Добра".

"У нас тоді тільки з'явився реанімобіль, це був перший рейс – в Суми. Разом з Романом вирушив лікар-анестезіолог з "Міста Добра". Вони забрали хлопчика і доставили його до нас", - розповідає Марта Левченко.

Через кілька тижнів перебування в "Місті Добра" стан 2-річного Володи стабілізувався, але якщо хлопчика залишити одного, у нього починається панічна атака – він починає кричати та плакати. Тому що сприймає цей світ через дотики.

Вона зазначає, що для Володи вже знайшли за кордоном гастростому (штучно створений хід до шлунка, щоб забезпечити харчування), яку йому встановлять, щоб полегшити процес годування та прискорити реабілітацію.

Маленький Володя страждає від нападів судом. В кінці жовтня хлопчику провели ряд обстежень. Є негативна динаміка - в його мозку розростаються новоутворення.

«При підриві на міні в мозок сталося крововилив. Внаслідок цього в місцях, де була кров, утворилися порожнечі, а в них виросли кісти. Це складна компресивна травма мозку. На жаль, вона впливає якраз на ті ділянки, які відповідають за інтелектуальний розвиток, ходіння тощо», – розповідає засновниця "Міста Добра".

Марта додає, що в таких випадках надзвичайно важлива рання реабілітація. Але, на жаль, цей час для Володи втрачено – з моменту вибуху пройшло більше двох років. Тому максимум відновлення для цього пацієнта – це можливість пересуватися в інвалідному візку.

Завтра по всій Україні продовжаться погодинні відключення світла - УкренергоВ Одеській області чоловік відрубав сокирою голову 5-річній дівчинці