1000 днів повномасштабної війни: які випробування витримали українці за цей час.

1000 днів повномасштабної війни: що пережили українці за цей час

Про ключові події російсько-української війни за 1000 днів протистояння, а також про людей і зброю, що впливають на фронт, і перебіг конфлікту – у матеріалі РБК-Україна.

1000 днів тому Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Подій, що відбулися за ці неповні три роки, вистачило б кільком націям на кілька епох. І мова йде не тільки про фронт.

Масова міграція та мільйони біженців, військові злочини росіян, ракетні обстріли житлових районів, руйнування енергетики, закриті кордони, обмін полоненими, життя в умовах воєнного стану, мобілізація, екологічні катастрофи та зруйновані міста. Це далеко не повний список подій, випробувань і пекельного тиску, які випали на долю українців.

Редакція РБК-Україна згадує найбільш знакові з них, що викликали публічний резонанс, вплинули на хід війни, змусили світ відкрити очі і назавжди залишили шрами на українській нації.

Трагічні події останніх 1000 днів давно розчинилися в потоці інформаційних приводів і стали рутиною для світу. Рутина, з якою українцям доводиться стикатися кожного дня і до якої, здається, ніколи не вдасться звикнути. Світ лякався жахів Бучанської різанини та бомбардування Маріуполя, але з часом перестав помічати майже щоденні смерті дітей і жінок від російських ракет і дронів в Одесі, Львові, Кривому Розі та інших містах.

Незважаючи на невгасиму війну, яка і далі забирає життя мирних у тилових містах і військових на фронті, світ почав втомлюватися від української теми. Західним ЗМІ стало все важче "продавати" своїй аудиторії нашу "історію", переміщаючи новини з України якомога далі від передовиць і замінюючи їх більш "актуальним" контентом.

Після виборів у США багато хто повірив у швидкий мир. Перемога Дональда Трампа, можливо, дещо поспішно зірвала з уст світових лідерів слова "переговори" та "кінець війни". Зараз ці очікування суперечать останнім діям росіян, які продовжують тиснути на фронті, перетворюючи цілі міста на Сході на руїни, і знищуючи енергетику і житлові будинки в тилу. Події останніх 1000 днів слугують найкращим нагадуванням про те, якому злу протистоять українці і про яку небезпеку потроху забуває решта світу. Десь ментально, а десь вже відверто мріючи про умиротворення агресора будь-якою ціною.

Російське вторгнення в Україну

Приблизно в 4 години ранку 24 лютого 2022 року, після того як Володимир Путін оголосив про проведення так званої "спеціальної військової операції", кілька багатотисячних угрупувань росіян перейшли в наступ.

Ворожі війська вторглися в Київську та Чернігівську області з території її сателіта – Білорусі, у Сумську та Харківську області – з Росії. Паралельно кілька угрупувань висунулися з окупованих частин Донецької, Луганської областей і Криму.

Наступальні дії ворожих військ супроводжувалися регулярними масованими ракетними обстрілами аеродромів, позицій української ППО, військових частин, а також об'єктів цивільної інфраструктури по всіх областях нашої країни.

9Переговори в Білорусі

Вже через кілька днів після повномасштабного вторгнення, в кінці лютого 2022, українська та російська делегації зустрілися для перших переговорів. Місцем проведення стала Білорусь, спочатку неподалік від кордону з Україною, а потім – у Беловезькій пущі вже поруч з Польщею. Як розповідали учасники переговорів, представники країни-агресора фактично запропонували Україні погодитися на капітуляцію – і були дуже здивовані тим, що наші делегати зовсім не збиралися цього робити. На хід війни ці переговори ніяк не вплинули.

"Байрактари" і інші БПЛА

Вперше Україна почала застосовувати турецькі безпілотники "Байрактар" ще до початку великої війни, під час бойових дій на Донбасі восени 2021 року. Але в перші кілька тижнів повномасштабної війни вони проявили себе максимально ефективно, ставши одним з найвідоміших видів озброєнь, що застосовуються Україною, одним з символів українського спротиву та допомоги союзників.

Поступово з появою різних типів озброєння "Bayraktar" став більше використовуватися на фронті як коректувальник і ретранслятор для менших дронів.

Застосування "Bayraktar" та ті результати, які показували турецькі БПЛА, по суті, дали зрозуміти, що дрони – це ефективний інструмент на сучасній війні. Україна запустила виробництво своїх БПЛА різного типу – від розвідувальних і ударних до дронів-камікадзе. Сьогодні дрони широко застосовуються по всій лінії фронту, а також за її межами – на російських територіях, атакуючи НПЗ, заводи з виробництва зброї та аеродроми.

Водночас Росія також акцентувала увагу на БПЛА, але не обмежилася своїми розробками. У 2022 році Москва закупила в Ірану перші БПЛА "Shahed-136". 12 вересня 2022 року українські військові вперше збили іранський дрон на Харківщині. Відтоді Росія регулярно атакує Україну "шахедами".

Санкції проти РФ

З перших днів великої війни країни Заходу почали виводити антиросійські санкції, у обмеженому форматі, що діяли ще з 2014 року, на новий рівень. Серед найбільш значущих заходів – замороження активів російського центробанку та інші фінансові обмеження, такі як відключення системних російських банків від системи SWIFT, різні торгові обмеження, відмова від російських енергоресурсів, заборона на постачання технологій до РФ тощо.

Всього проти Росії було введено 14 пакетів санкцій, але вони так і не змогли завдати агресорам непоправної шк