Скарби фараонів: після виявлення першої гробниці Тутмоса II науковці знайшли ще одну.

На минулому тижні археологи оголосили про відкриття гробниці Тутмоса II — першої гробниці фараона, знайденої з часів Тутанхамона в 1922 році, яка була затоплена і пограбована протягом шести років після смерті фараона в 1479 році до н.е. Проте на цьому відкриття не закінчилися, оскільки дослідники сподіваються знайти ще одне поховання, пише The Guardian.

Команда на чолі з британським археологом Пірсом Летерлендом вважає, що, можливо, вони знайшли другу гробницю, пов'язану з Тутмосом II. Вважається, що це місце поховання, заховане під 23 метрами вапнякових уламків, щебеню та глини, було ретельно замасковано, щоб злитися з навколишніми горами.

Летерленд пояснив: "23 метри купи штучних шарів знаходяться над точкою в ландшафті, де, як ми вважаємо — і ми маємо інші підтверджуючі докази — захований пам'ятник".

Він припускає, що зусилля, необхідні для створення такої ретельної маскування, вказують на важливість того, що лежить під землею, можливо, мумифікованих останків Тутмоса II та поховальних предметів.

Пошуки другої гробниці розпочалися під час дослідження території навколо першої гробниці, де команда знайшла напис, пов'язаний з Хатшепсут, дружиною та зведеною сестрою Тутмоса II. Напис натякає на те, що вона могла перенести оригінальне вміст першої гробниці в це таємне місце.

Команда Летерленда разом з Дослідницьким фондом Нового Королівства та Міністерством туризму і старожитностей Єгипту працює над тим, щоб отримати доступ до другої гробниці, розкопуючи штучні шари, які містять масивні вапнякові брили та глиняну масу, що містять попіл та залишки давніх знарядь праці.

Розкопки були складними через стратегічне розташування шарів. В давнину великі частини скелі були навмисно обвалені, щоб запечатати гробницю. Ці масивні скелі, деякі розміром з автомобіль, потім були зацементовані на місці за допомогою вапнякової штукатурки.

Команда Летерленда старанно видаляє цей захисний бар'єр вручну, і цей процес, як очікується, займе ще близько місяця. Він зазначив: "Ми намагалися прорити тунель, ми намагалися зрізати стіни, але там нависають скелі, тому це занадто небезпечно".

Історики вважають, що гробницю спроектував архітектор 18-ї династії Інені, який згадував у своїй біографії, що він "розкопав високу гробницю Його Величності, ніхто не бачив, ніхто не чув".

Інені, зіткнувшись з проблемою руйнування першої гробниці через затоплення, ймовірно, вдався до крайніх заходів, щоб гарантувати, що друга гробниця залишиться прихованою і захищеною. Ця стратегія нашарування глини та вапнякових брил була безпрецедентною і мала на меті захистити гробницю як від пошкодження водою, так і від мародерів.

Техніка приховування виявилася ефективною, оскільки жоден поховальний інвентар, пов'язаний з Тутмосом II, ніколи не був знайдений у музеях або приватних колекціях. Крім того, мумія, знайдена в 1881 році в Дейр-ель-Бахарі, яку колись вважали мумією Тутмоса II, належала чоловікові, який був занадто старим, щоб бути молодим правителем, описаним у історичних документах.

Для Летерленда можливість знайти останнє місце упокоєння Тутмоса II є не лише видатним археологічним досягненням, але й втіленням пристрасті всього його життя до Давнього Єгипту. Він розмірковував над цим досвідом, кажучи: "Про такі речі мрієш. Але, як і про виграш у лотерею, ніколи не вірите, що це станеться з тобою".

А також ми розповідали, чому вчені досі не розшифрували мову Індійської цивілізації.