«Шароварщина – це не те, що ми повинні демонструвати в Європі.»

Сто років тому диригент Олександр Кошиць та його хорова капела представили Європі та Америці «Щедрик». Це була мета влади УНР – продемонструвати світу, що таке Україна та яка в неї багата культура, у той час, коли її вже захоплювали більшовики. Сьогодні Україна знову під загрозою нападу з півночі, і представники культури знову закликають світ звернути увагу на нашу країну. Цього разу таку місію виконує, зокрема, львівський хор «Дударик». Уляна Деркач, українка з Кельна, вже багато років організовує заходи за участю українських митців у Німеччині. Вона поділилася з ZAXID.NET своїми спостереженнями про успіхи та невдачі української культурної дипломатії за кордоном.

Концерти планують за рік, «Дударик» виступив у день приїзду

Уляна Деркач, юристка за освітою, живе в Німеччині вже 15 років. 10 років тому вона заснувала і досі очолює громадську організацію Асоціація українських студентів і докторантів Кельнського університету. Цю організацію створили під час анексії Криму для популяризації України. Маючи основну роботу, вона на волонтерських засадах займається культурною дипломатією.

У грудні відбулися концерти львівської хорової капели «Дударик» в німецьких містах, які мали великий резонанс та успіх. Все було спонтанно, але організація пройшла успішно, і львів'яни дали шість концертів у Кельні, а також по одному у Франкфурті-на-Майні та Ойскірхені.

Різдвяні концерти в Німеччині зазвичай планують заздалегідь – за рік. Розповсюдження квитків і запрошень починається майже за півроку. Зазвичай запрошені із задоволенням відвідують ці концерти, зазначає Уляна Деркач, адже це не тільки естетичне задоволення та культурне збагачення, але й можливість розширити коло спілкування. Такі концерти проходять у міській раді, університеті, соборі Кельна. І «Дударика» включили до програми всіх ключових локацій в останній момент.

На найбільшому щорічному різдвяному концерті у соборі співали два дитячі німецькі хори – чоловічий і жіночий. «Дударику» виділили третину часу, і вони виступали 25 хвилин. Це був концертний майданчик найвищого рівня: у соборі було близько 3000 слухачів – жодного вільного місця.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, ці два німецькі хори дали концерт солідарності з Україною. Дівочий хор виконав «Щедрика» Леонтовича українською мовою, а чоловічий хор – його обробку «Отче наш». «Це був знак небаченої підтримки, коли німецькі політики ще говорили про якийсь міжбратерський конфлікт», – згадує Уляна Деркач.

Цього разу чоловічий хор собору Кельна разом з «Дудариком» виконали українську «Молитву за Україну» Валентина Сільвестрова. «Там не було перекладу тексту німецькою, публіці не пояснювали, що співають хори. Але люди розуміли, що це молитва. Тексту небагато, але він дуже важливий. Вони співали “Боже, Україну храни”, а звучало як “Боже, храни Європу і світ”», – зазначає співорганізаторка концерту.

На всіх концертах переважно була німецька публіка. Важливо донести, що вона слухає українські твори, написані українськими композиторами.

«Коли я перший раз сказала, що “Щедрик” є українською різдвяною піснею, мені відповіли, що це реклама Coca-Cola».

«Ми домовилися, що “Щедрик” має бути всюди. Щоб україномовний “Щедрик” не зникав, і щоб автора підписували не Леонтовіч, а Леонтович, не Ніколай, а Микола. І це потрібно повторити тисячу й один раз, щоб закарбувалося, що це український композитор і українська різдвяна пісня», – підкреслює Уляна Деркач.

А оригінальний український текст є значно багатшим, ніж англомовний варіант Carol of the bells. «Керівник кельнського хору прочитав переклад “Щедрика” і сказав, що зміст твору фантастичний і надзвичайно глибокий. Він не просто про “дзвін дзвіночків”, а закликає до добробуту. Багатий на мовні звороти та алегорії», – згадує українка.

Українські композитори пишуть європейську музику

Після знайомства німців із якісною українською культурою їхній кругозір розширюється. Вони усвідомлюють, що Україна давно є частиною Європи – не лише географічної, а й культурної. Хористи «Дударика» старанно намагалися донести це до слухачів. «Це звучало, як подарунок, ніби вони привезли дари зі Львова і хочуть поділитися цими дарами», – каже Уляна.

Керівник хору Дмитро Кацал вдало підібрав програму виступу. Вона включала твори як сучасних композиторів – Валентина Сильвестрова і Ганни Гаврилець, так і тих, чию творчість затаврувала російська влада – Кирила Стеценка, Василя Барвінського, Нестора Нижанківського.

«Зазвичай “Дударик” має успіх за кордоном, бо хоровий спів близький європейській публіці. Багато людей співають у різних хорах. Але твори такого рівня в Німеччині можуть виконати лише два хорові колективи. Ми відчули дуже теплий прийом», – поділився враженнями керівник капели Дмитро Кацал.

Виступ «Дударика» у соборі Кельна з 28 хв (відео DomRadio)

Виступ «Дударика» супроводжувався бурхливими аплодисментами. «Різдво вже давно відгуділо, всі готуються до весни, а про Дударик говорять і досі. Знайомі кажуть: щоразу, коли ми заходимо в собор, ми думаємо про “Дударик” і чуємо їхній спів