ak-ua.in.ua

Практично всі мови світу підкоряються одному закону, але науковці не можуть пояснити, чому це відбувається.

Закон Ципфа — це незвичайне статистичне явище, вперше описане Джорджем Кінгслі Ципфом близько 80 років тому.
Практически все языки мира следуют одному и тому же правилу, но ученые не могут объяснить, почему это происходит.

Закон Ципфа — показує, що в більшості мов частота вживання слів відповідає прогнозованому розподілу за принципом силового закону. Простими словами, найпоширеніше слово в мові використовується приблизно вдвічі частіше, ніж друге за популярністю слово, втричі частіше, ніж третє, і так далі. Цей закон діє у всіх мовах, від англійської до мандаринської, і, що цікаво, навіть у таких нерозшифрованих писемностях, як Манускрипт Войнича, пише IFL Science.

Така схема ранжування частот суперечить очікуванням. Логічно припустити, що вживання слів має бути більш рівномірним, але натомість мова дотримується цієї чіткої математичної закономірності. Загадка полягає в тому, чому таке правило існує повсюдно, навіть виходячи за межі окремих текстів, таких як "Походження видів" Чарльза Дарвіна.

Різні теорії намагаються пояснити цю лінгвістичну дивність. Сам Ципф припустив, що це може бути наслідком балансу між мінімізацією зусиль для говорячих та максимізацією ясності для слухачів. Згідно з іншою гіпотезою, поширені слова набирають частоту завдяки ефекту снігового кому, стаючи все більш помітними в процесі розвитку та поширення мови. Однак жодна теорія не є загальноприйнятою.

Закон Ципфа — це не просто лінгвістичний курйоз, але й екзистенційне питання про людську поведінку та передбачуваність використання мови. Сьогодні існують інструменти, що дозволяють аналізувати власні тексти на предмет відповідності цьому закону, виявляючи рівень передбачуваності, який може здивувати і розчарувати. Навіть знамениті твори, такі як "Гамлет" Шекспіра, підлягають цьому явищу. Широка застосовність закону Ципфа продовжує ставити в глухий кут лінгвістів і математиків, залишаючи відкритим питання про те, чим обумовлена ця глибоко вкорінена лінгвістична послідовність.

А також про най добрий і простий мову в світі. У 2001 році Соня Ланг, канадська лінгвістка, створила надпросту мову, в якій було всього лише 120 слів. Хоча на даний момент кількість слів зросла до 137, однак Токипона все ще залишається найпростішою з відомих мов.