Величезна сонячна буря вразила Землю 2687 років тому: чому це небезпечно для нас.

Землю регулярно поражають сонячні бурі, які також відомі як геомагнітні бурі. Вони виникають внаслідок підвищеної активності Сонця, коли на Землю потрапляє велика кількість випромінювання та заряджених сонячних частинок. Ці бурі викликають збої в роботі супутників на орбіті, а також наземних енергосистем і систем зв'язку. Чим сильнішою є сонячна буря, тим більша загроза для нашого технологічного світу. Завдяки річним кільцям стародавніх дерев, які слугують капсулами часу, вчені виявили докази існування колосальної сонячної бурі, відомої як одне з подій Міяке. Ці явища настільки рідкісні, що за останні 14 500 років було зафіксовано всього 8 з них, і одне з останніх сталося між 664 і 663 роками до н. е., як з'ясували вчені. Дослідження опубліковано в журналі Communications Earth & Environment, пише Space.

За словами авторів дослідження, людям дуже пощастило, що колосальна сонячна буря сталася 2687 років тому. Якби це останнє відоме на сьогодні подія Міяке відбулося сьогодні, воно б справило катастрофічний вплив на наш технологічно розвинений світ. Це могло б призвести до повного відключення будь-яких видів зв'язку на Землі, ймовірно, до зупинки роботи інтернету, а також порушило б функціонування більшості енергосистем. Тобто це була б катастрофа глобального масштабу.

Події Міяке – це екстремальний тип активності Сонця, який вперше виявив японський фізик Фуса Міяке в 2012 році. Відмінною рисою цих подій є різке збільшення радіоактивних ізотопів вуглецю на Землі, зокрема вуглецю-14, виявленого в річних кільцях дерев.

Вуглець-14 — це радіоактивний ізотоп вуглецю, який утворюється в атмосфері внаслідок взаємодії сонячного випромінювання з азотом. Врешті-решт вуглець-14 реагує з киснем і утворює вуглекислий газ. Потім вуглекислий газ потрапляє в дерева через фотосинтез.

Вчені ретельно вивчили окремі річні кільця з давніх зразків деревини, зібраних з мертвих дерев, похованих на берегах річок, а також з колод, викопаних під час археологічних розкопок. Потім основний компонент деревини, целюлозу, спалили для визначення вмісту радіовуглецю.

Коли вчені знаходять підвищений рівень радіовуглецю в річних кільцях дерев, його порівнюють з підвищеним рівнем різних ізотопів, таких як берилій-10. Останній знаходиться в льодових кернах, які добувають з льодовиків та льодових щитів. Це ще одна капсула часу.

Так само, як вуглець-14, берилій-10 утворюється в атмосфері внаслідок потрапляння туди сонячного випромінювання та заряджених частинок, а потім разом з опадами потрапляє в лід.

Порівняння рівнів двох ізотопів показало, що колосальна сонячна буря накрила Землю між 664 і 663 роками до н. е. Вважається, що останні на сьогодні відомі події Міяке відбулися між 774 і 775, а також між 993 і 994 роками нашої ери. Тобто в новому дослідженні було виявлено подію, яка доповнює 7 відомих раніше.