Археологи виявили неймовірний довгий дім поблизу Осло, столиці Норвегії, який став викликом існуючим уявленням про ранні поселення. Ця знахідка дозволила по-новому поглянути на минуле регіону та підняла питання про соціальні та політичні структури, які колись формували цю територію, пише Arkeonews.
Влітку 2023 року під час розкопок у Семи вдалося виявити будівлю, розміри якої значно перевищують аналогічні споруди, знайдені в Данії чи Швеції. Довгий дім досягав 16 метрів у ширину та мав центральний неф довжиною 9 метрів між опорними стовпами. Через свої незвичайні пропорції будівля спочатку наштовхнула дослідників на думку, що вона датується 1400-ми роками.
Йес Мартенс, керівник проєкту та доцент Музею історії культури Університету Осло, зазначив: "У це було важко повірити. Раніше знайдені довгобуди того періоду були 5-7 метрів у ширину. Такі будинки могли б поміститися всередині цього величезного дому в Семи, ось наскільки він великий".
Це відкриття не лише кидає виклик попереднім припущенням про архітектурні можливості того часу, але й підкреслює значення цього місця для розуміння ранньої скандинавської історії.
Пізніше радіовуглецевий аналіз показав, що спорудження було збудовано в 200-х роках, більш ніж на тисячу років раніше попередніх припущень щодо віку будівлі.
Подальші дослідження підтвердили давнє походження будівлі та припустили, що вона могла функціонувати як ранній королівський зал. Місце, яке розташоване в регіоні, багатому як на земельні, так і на водні ресурси, мало м'який клімат і високий рівень води, що дозволяло кораблям допливати безпосередньо до Семи.
Дослідник зазначив: "Таке виняткове будівництво мало представляти щось дуже особливе. Це видимий знак влади та великого багатства".
Мартенс припустив, що якщо в залізному віці тут правив король — за 700 років до Харальда Прекрасноволосого, якого традиційно вважають першим норвезьким королем, — то історичні наративи, можливо, доведеться переглянути.
Додаткові докази, включаючи тисячі одиниць зброї та військового спорядження, знайдених у Данії, та унікальну римську скляну вазу з камеєю, знайдену в сусідньому болоті, підкріпили ідею про те, що це місце відігравало значну роль у динаміці регіональної влади.
Зокрема, йдеться про присутність скандинавського короля в регіоні за часів Римської імперії. Вчені припустили, що королівська резиденція, можливо, прагнула об’єднати південну Скандинавію з цього стратегічного центру влади.
"Довгий час люди задумувалися, що ваза Сольберга робила в Норвегії. Тепер ми, можливо, наблизилися до відповіді, — заявив Мартенс. — Завжди цікаво знаходити сенсаційні відкриття, які підтверджують історію, але ще цікавіше, коли вони дають нам новий погляд на історію".
Ці знахідки дозволили по-новому поглянути на політичну та культурну історію ранньої Скандинавії. Хоча відкрита лише частина будівлі, подальші дослідження на цьому місці вважаються важливими для розуміння суспільних структур тієї епохи.
Мартенс зазначив: "Ми досліджували лише половину дому і маємо багато питань. Призначення різних кімнат і бічних проходів залишається незрозумілим. Ми вважаємо, що відповіді лежать в іншій частині будівлі, яка може дати цінну інформацію про діяльність, яка тут відбувалася".
А також ми розповідали про підземне поселення в Ірані. Дослідники виявили тунелі, канали для транспортування води та своєрідні укриття від спеки та небезпек, однак це ще не всі секрети.