Земля технічно розташована всередині атмосфери Сонця: як це можливо?

Може здатися дивним, що Земля технічно знаходиться всередині атмосфери Сонця. Але насправді це так, і в майбутньому наша планета може вийти за межі цієї атмосфери, пише IFLScience.

Сонце – це одна з сотень мільярдів зірок у галактиці Чумацький Шлях, причому воно не є найпоширенішим типом таких астрономічних об'єктів. Від Землі Сонце віддалене на відстань приблизно 150 млн км, і ця зірка, як і багато інших, являє собою сферу з дуже гарячої плазми. При цьому температура на поверхні Сонця в сотні разів менша, ніж температура його найзовнішніх шарів. У будь-якому випадку вивчення внутрішньої структури Сонця є дуже складним завданням.

Вчені вивчають внутрішню будову Землі за допомогою сейсмічних хвиль, які проходять через надра планети. Таким же чином вчені спостерігають за хвилями, що проходять через Сонце, та їх впливом на електромагнітні хвилі на поверхні нашої зірки, щоб краще зрозуміти її внутрішню структуру.

За словами Стівена Серджента з Відкритого університету, Великобританія, звукові хвилі проходять через Сонце і досягають його поверхні. Таким чином, під час спостереження за нашою зіркою, яке проводить космічний апарат SOHO, хвилі розтягуються і стискаються, тому здається, що поверхня Сонця рухається до апарата або від нього.

Поверхня Сонця також випромінює світло, і хвилі світла стискаються або розтягуються. Космічний апарат SOHO вимірює зміну довжини хвилі світла, а потім вчені переводять це в інформацію про звукові хвилі, які досягли поверхні нашої зірки.

За допомогою цього та інших методів вчені визначили, що у Сонця є ядро, яке обертається в чотири рази швидше, ніж поверхня зірки. Ядро, де відбувається термоядерний синтез і водень перетворюється на гелій, оточене радіаційною зоною, вище знаходиться конвективна зона, ще вище – хромосфера, а найзовнішнім шаром атмосфери Сонця є корона. Але насправді атмосфера Сонця на цьому не закінчується.

Як тільки плазма покидає сонячну корону на надзвуковій швидкості, вона перетворюється на сонячний вітер, який створює геліосферу. Це область космосу, куди поширюється гравітація нашої зірки та вплив її магнітного поля.

Геліосфера простягається далеко за межі орбіти найостаннішої планети Сонячної системи – Нептуна. Таким чином, Земля знаходиться всередині атмосфери Сонця, а за межами геліосфери знаходиться міжзоряний простір. Геліосфера захищає Землю від негативного впливу міжзоряного середовища.

Недавнє дослідження показало, що геліосфера могла стиснутися, коли Сонячна система проходила через холодне газове хмара кілька мільйонів років тому. Це вплинуло на клімат нашої планети. Вчені вважають, що стиснення геліосфери тривало десятки, а може і сотні тисяч років, і існує ймовірність того, що Сонячна система знову пройде через холодне газове хмара протягом наступного мільйона років, що призведе до повторного стиснення геліосфери.

Вчені вважають, що під час стиснення геліосфери відбулися зміни клімату на Землі, які могли вплинути на еволюцію людини. Передбачається, що виникнення Homo sapiens було зумовлено необхідністю адаптації до нових умов на нашій планеті. Справа в тому, що, коли геліосфера стиснулася, то Земля опинилася безпосередньо під впливом міжзоряного середовища.