Виявили кулінарні таланти: вчені з'ясували, чим харчувалося людство 5000 років тому.

Нещодавнє дослідження дозволило науковцям та історикам дізнатися нові деталі про раціон землеробів культури келихоподібних чаш — групи ранніх землеробів, які процвітали в період з 4000 по 2800 рік до нашої ери в Південній Скандинавії та Північній Німеччині. Ці землероби вперше в регіоні перейшли до сільського господарства та тваринництва, однак їх харчові звички, що не обмежуються основними зерновими культурами, досі залишалися майже невідомими, пише Knowridge.

Нещодавнє дослідження, проведене Центром спільних досліджень (CRC) 1266 в Кілі, пролило світло на їх надзвичайно різноманітне меню, показавши, що в ньому поєднувалися культурні та кормові рослини. Наукова робота, опублікована в журналі Journal of Archaeological Science: Reports, була присвячена рослинним залишкам, видобутим з точильних каменів в Ольденбурзі LA 77, поселення епохи середнього неоліту на півночі Німеччини.

Це місце, розташоване на піщаному острові в балтійському болоті, датоване періодом між 3270 і 2920 роками до нашої ери. Під час розкопок були виявлені житла, знаряддя праці, фрагменти кераміки та точильні камені, які дослідники проаналізували, щоб виявити сліди приготування їжі в давнину. Ведучий автор дослідження доктор Цзинпин Ань назвала точильні камені "капсулами часу", які зберігають мікроскопічні залишки рослин, такі як зерна крохмалю та фітоліти, що дозволяють заглянути в минуле.

Аналіз показав науковцям, що землероби культури келихоподібних чаш споживали не лише пшеницю та ячмінь. В їх раціон входили плоди диких трав, вузлові водорості, жолуді, крохмалисті бульби та насіння диких бобових. За словами професора Вібке Кирлейс, яка була одним з керівників дослідження, це підтверджує, що дикорослі рослини активно перероблялися в їжу, а не просто випадково присутніми.

Ці дані узгоджуються з результатами більш раннього дослідження, проведеного в данському Фрайденлунді, де дикорослі рослини були виявлені на точильних каменях, що дозволяє припустити, що ці інгредієнти були ключовою частиною їх їжі. Під час дослідження також були виявлені свідчення того, як в Ольденбурзі LA 77 готували зернові. Точильні камені, фрагменти кераміки та залишки їжі вказують на те, що зерно перероблялося в борошно для коржів або грубо розмелювалося для випічки.

Один фрагмент кераміки, названий "пекарською плитою", є конкретним доказом приготування їжі на основі зернових. Це контрастує з Фрайденлундом, де злаки, ймовірно, використовувалися для приготування каші, що свідчить про відмінності в кулінарній практиці цих неолітичних спільнот. Ці знахідки не лише розширюють уявлення істориків та вчених про раціон культури землеробів, але й демонструють їх винахідливість у поєднанні культурних та диких рослин для забезпечення себе продовольством.

За словами доктора Аня, дослідження демонструє складність ранніх кулінарних практик та їх адаптивність спільнот у використанні підручних ресурсів. Це свідчення того, як ці давні спільноти процвітали, експериментуючи з інгредієнтами та методами задовго до появи сучасних кулінарних інновацій, підвищуючи свої шанси на виживання.

Культура келихоподібних чаш відома своїми характерними гончарними виробами та мегалітичними гробницями, які дають додаткову інформацію про їх спосіб життя. Їх кулінарна практика, виявлена під час цього дослідження, свідчить про досить розвинені взаємини з навколишнім середовищем, балансуючи між сільським господарством та використанням дикорослих рослин. Така адаптивність могла зіграти вирішальну роль у збереженні цього суспільства в умовах змінюваного навколишнього середовища.