Прокляття Нобелівської премії: що переслідує багатьох лауреатів.

Лауреат Нобелівської премії з фізики Альберт Ейнштейн колись зізнався, що відчуває себе "шахраєм через надмірну повагу до його роботи". Можливо, він страждав від синдрому самозванця, хоча далеко не всі лауреати реагували подібним чином на визнання, пише IFLScience.

На сьогоднішній день існує навіть спеціальний термін для дивної поведінки нобелівських лауреатів – "нобелівська хвороба" або "необеліт". Цей термін описує божевільні та ненаукові погляди, які зацікавили деяких лауреатів Нобелівської премії після визнання.

Справа в тому, що є дивовижно довгий список лауреатів Нобелівської премії, які після перемоги почали підтримувати псевдонаукові теорії, кардинально відхиляючись від своєї сфери знань. Багато з них вирішили досліджувати екстрасенсорні здібності, а один навіть стверджував, що його відвідав говорячий, що їздить на мотоциклі, світиться зеленим кольором єнот.

Наприклад, П'єр Кюрі отримав Нобелівську премію з фізики за відкриття радію та полонію, перш ніж почати брати участь у спиритичних сеансах і вірити, що дослідження паранормальних явищ можуть допомогти нам відповісти на питання про магнетизм. Джозеф Томсон, який отримав ту ж премію за відкриття електрона, проявив аналогічний інтерес до психічних явищ і був членом Товариства психічних досліджень протягом 34 років.

Шарль Рише, який отримав премію з фізіології або медицини в 1913 році, вперше ввів термін "екстоплазма". Він вважав, що так звану екстоплазму можуть виділяти медіуми під час сеансів. Наприклад, медіум Гелен Дункан ковтала стрічку марлі, а потім могла її вивергати у потрібний момент. Наприкінці марлі вона прикріпляла рукавички або вирізки з журналів, щоб все виглядало більш моторошно. Такий простий трюк не повинен був вразити людину, яка отримала Нобелівську премію з медицини.

Але іноді "нобелівська хвороба" набувала дійсно зловісного відтінку. Річард Смоллі, який отримав премію з хімії за відкриття третьої форми вуглецю в 1996 році, продовжував виступати проти еволюції, тоді як інші виступали за євгеніку, лоботомію та шкідливі практики і ідеї навколо аутизму.

Чому ж так багато лауреатів Нобелівської премії звертаються до псевдонаукових переконань? За словами одного з лауреатів, Пола Нерса, це може бути частково пов'язано з зовнішнім тиском з боку ЗМІ та інших груп, які закликали лауреатів вийти за межі своєї сфери знань.

"В очах багатьох людей я раптом став провідним світовим експертом практично у всьому. Це було досить шокуюче. Справа не в тому, що я занадто скромна людина і знаю щось про біологію і науку загалом, але експертом у всьому я, звичайно, не є", — пояснив Нерс.

Незалежна команда дослідників вважає, що ряд когнітивних помилок, включаючи упереджене сліпе пляма і відчуття всезнання, всемогутності та невразливості, а також риси особистості, такі як нарцисизм і надмірна відкритість або ж "комплекс гуру", можуть схиляти високорозумних людей до катастрофічних помилок критичного мислення.

Нагадаємо, вчені розповіли, звідки з'явилася легенда про прокляття фараонів, що охороняють гробниці Давнього Єгипту. Історики стверджують, що прокляття дійсно захищали гробниці, але є деякі нюанси.