Півкулі Марса суттєво відрізняються одне від одного: вчені дослідили поверхню планети і виявили причину цієї різниці.

У Марса, як і у Землі, є півкулі, але їх визначальні характеристики помітно різняться — це явище відоме як марсіанська дихотомія. Південні височини Червоної планети старші, вищі та мають більше кратерів, ніж північні низини. Піднята місцевість перших діє як природний бар'єр для повітряних потоків, що призводить до різноманітних вітрових режимів і сприяє локальним погодним явищам, пише PHYS.org.

Раніше вчені вважали, що це пов'язано з ударами гігантських об'єктів з космосу, діаметр яких досягав приблизно 2000 кілометрів, а також крупномасштабними конвективними рухами мантії, викликаними різницею в її температурі та щільності. У новому дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters, намагалися ще раз розгадати цю таємницю.

У новій роботі дослідники зосередилися на вивченні марсіанських землетрусів, також відомих як марсотрясіння. Зазначимо, що, як і на Землі, ця сейсмічна активність може бути використана для вивчення рухомих механізмів під поверхнею Марса.

За словами співавтора дослідження, професора Вейцзя Сана з Інституту геології та геофізики Китайської академії наук, Земля і Марс часто вважаються планетами-сестрами, які утворилися в один і той же період — близько 4,5 мільярда років тому. Обидві вони знаходяться в обжитій зоні нашої сонячної системи, однак Земля є домом для неймовірної кількості життя, тоді як Марс здається тихим і позбавленим життя.

Команда вважає, що контраст між двома планетами насправді обумовлений відмінностями в їхніх внутрішніх структурах і процесах. Дихотомія є однією з найвражаючих особливостей рельєфу поверхні та внутрішніх структур Марса, тому вчені сподіваються знайти відповіді на питання про те, чому життя не процвітає на Червоній планеті, досліджуючи ці особливості планети.

За словами професора Хрвоє Ткалчича з Австралійського національного університету, хоча картина глибоких недр Землі стає менш розмитою, вчені все ще не розуміють недра планет інших земних груп. У новому дослідженні вони зосередилися на вивченні внутрішньої частини Марса, використовуючи хвилі від марсотрясінь, зареєстрованих сейсмометром InSight.

Не секрет, що наше розуміння Сонячної системи в значній мірі залежить від наших знань про Землю, і навпаки — розуміння планетарного сусіда, як вважають вчені, дозволить нам краще зрозуміти минуле власної планети. Щоб дослідити це, професори Сан і Ткалчич використали низькочастотні дані марсотрясінь, записані під час місії NASA InSight, яка проходила між 2018 і 2022 роками, метою якої було вивчення кори, мантії та ядра Марса.

Результати дослідження вказують на те, що Марс насправді демонструє значно меншу тектонічну активність у порівнянні з Землею, тому величина марсотрясінь значно менша за земні підземні поштовхи. Більше того, розташування сейсмометра на поверхні піддає його впливу добових вітрів, які, незважаючи на захисне екранування, сприяють значному зниженню співвідношення сигнал/шум. В результаті вчені дійшли висновку, що марсіанська дихотомія в більшій мірі обумовлена конвекцією мантії.