Виявився не чоловіком: поховання аскета призвело до несподіваних відкриттів (фото)

У Єрусалимі, Ізраїль, археологи виявили поховання, яке змінює уявлення про аскетичні практики візантійської епохи. Раніше вважалося, що там похований чоловік-монах, проте нещодавній науковий аналіз показав, що рештки, найімовірніше, належали жінці, пише Arkeonews.

Місце поховання, розташоване в Хірбат-ель-Масані поблизу Старого міста Єрусалима, було частиною візантійського монастиря, який діяв між 350 і 650 роками нашої ери. Серед розкопаних поховань дослідники знайшли скелет, оточений великими металевими кільцями, кожне з яких має діаметр приблизно десять сантиметрів і загальну вагу кілька десятків кілограмів.

Ці залізні кандали, які зазвичай пов'язують з чоловіками-аскетами, спочатку змусили експертів зробити висновок, що це поховання належало чоловікові-монаху. Однак детальне дослідження решток змінило це припущення. Паула Котле з Інституту науки Вейцмана разом зі своїми колегами проаналізувала білки в зубній емалі і виявила маркери, що вказують на те, що поховання належить жінці.

Це відкриття надає рідкісні археологічні докази, що підтверджують історичні розповіді про жінок-аскетів в Римській імперії. Записи IV століття нашої ери свідчать, що жінки вдавалися до релігійної самодисципліни, а такі видатні постаті, як Меланія Старша та її онука, Меланія Римлянка, практикували аскетизм у монастирських громадах.

Хоча текстові джерела визнають жінок-аскетів, фізичні докази цього до цих пір були малочисельними. Присутність жінки, похованої з залізними кандалами, є вагомим доказом того, що деякі жінки йшли на крайні самообмеження в пошуках духовної відданості, що суперечить попереднім припущенням про те, що такі практики були лише чоловічими.

Розташування монастиря вздовж християнського паломницького шляху в Єрусалимі підкреслює його значення. У візантійський період місто стало головним релігійним центром, який приваблював віруючих з усієї Римської імперії. Монастирі не лише служили центрами поклоніння, але й надавали притулок і наставлення мандрівникам.

Виявлення решток жінки-аскета свідчить про те, що жінки могли грати більш активну роль у цих громадах, ніж вважалося раніше. Це відкриття спонукає до подальших досліджень участі жінок у релігійному житті візантійської епохи та зміни історичних поглядів на гендерні ролі в аскетичних традиціях.

А також ми розповідали про нове розуміння минулого. Археологи розкопали одразу п’ять римських статуй у Туреччині.