На Венері виявили невідомий тип ударних кратерів, які раніше не спостерігали (фото)

На Місяці та Марсі можна знайти безліч ударних кратерів різних розмірів, які залишилися після падіння астероїдів в різні періоди історії Сонячної системи. Навіть на Землі збереглися деякі давні ударні кратери. Хоча Венера також вкрита кратерами, дивно те, що на поверхні цієї планети не були виявлені ударні кратери діаметром понад 300 км, відомі як ударні басейни. Наразі вчені отримали докази їх існування. Проте ці кратери виглядають не так, як очікували науковці. Дослідження опубліковано в Journal of Geophysical Research: Planets, повідомляє ScienceAlert.

Вчені дослідили ділянку поверхні Венери, відому як тессера Хаастте-Баад. Ця особливість рельєфу представляє собою ряд концентричних кілець на поверхні Венери діаметром приблизно 1500 км. Вважається, що цей регіон є одним з найдавніших ділянок поверхні Венери і класифікується як тессерна місцевість.

Дослідження припускає, що тессера Хаастте-Баад виникла в результаті двох гігантських ударів, коли Венері було приблизно 3,5 млрд років, і це той самий ударний басейн, який раніше не могли знайти на цій планеті. Вчені зазначають, що результати дослідження показують, що не всі ударні кратери виглядають однаково і можуть мати зовсім іншу структуру.

Моделювання показує, що невідомі ударні об'єкти, які створили прихований ударний басейн на Венері, мали ширину приблизно 75 км, і обидва зіткнення з планетою відбулися підряд, що призвело до зміни рельєфу місцевості.

На думку вчених, під час пошуків ударних кратерів на Венері раніше шукали заглиблення в корі, але для цього потрібна товста літосфера. Наразі товщина літосфери Землі складає приблизно 112 км, але мільярди років тому її товщина становила всього близько 10 км. За словами науковців, тонкий шар кори Венери утворився над шаром розплавленої лави в далекому минулому, коли Венера майже повністю складалася з гарячої магми, яка ще не затверділа.

Моделювання показало, що два удари невідомих величезних об'єктів з космосу по поверхні Венери могли проломити тонку літосферу. Це дозволило розплавленій лаві просочитися назовні і, врешті-решт, затвердіти, щоб створити тессери, які видно на Венері.

Подібний процес може відбуватися, адже це астрономи виявили, наприклад, на супутнику Юпітера Каллісто, де знаходиться кільцева структура діаметром 3800 км під назвою Вальгалла. Вважається, що така особливість рельєфу утворилася внаслідок падіння великого об'єкта на поверхню супутника Юпітера.

Що стосується Венери, то дивно, що тессерна місцевість знаходиться на плоских, піднятих плато, де літосфера, ймовірно, набагато товща. Але автори дослідження вважають, що це можна пояснити.

Коли величезна кількість частково розплавленої лави виходить на поверхню, залишається твердий залишок. Він набагато міцніший, ніж мантія внизу. Цей залишок також має меншу щільність, ніж вся мантія навколо нього. Таким чином, він також плавучий. Тобто цей залишок може піднімати рельєф тессери. Якщо лава залишиться на місці, вона затвердіє в цьому піднятому положенні. Якщо вона стечет, то підвищення рельєфу опуститься, як це видно на прикладі тессери Хаастте-Баад.

Вчені дійшли висновку, що перший удар невідомого об'єкта по Венері призвів до утворення лави, а другий — створив кільцеву структуру, яку можна побачити сьогодні.