З кожним роком вчені дізнаються все більше про те, як тварини спілкуються між собою. Дослідження показують, що слони вітають один одного, махаючи вухами і видаючи певні звуки, а кашалоти змінюють свої звуки в залежності від контексту розмови. Очевидно, що спілкування у світі тварин є складним. Але з усіма цими унікальними способами спілкування, чи може тварина вивчити "мову" іншого виду? Про це пише Live Science.
Виявляється, є приклади того, як тварини вчаться розуміти і навіть використовувати вокалізації або сигнали інших видів. Але все ще залишається багато питань про те, що відбувається в головах цих тварин.
Важливо зазначити, що для людей мова є своєрідною специфічною системою спілкування, але у тварин насправді немає мов, як у людей, говорить Саймон Таунсенд з Цюріхського університету, Швейцарія. При вивченні тварин вчені досліджують певні особливості їхнього спілкування, наприклад, певний звук, що має конкретне значення, тому це не можна вважати мовою в людському розумінні.
Коли мова йде про сприйняття звуків інших видів, птахи є одними з найвивченіших тварин. Дослідження вчених з Університету штату Іллінойс в Урбана-Шампейн, США, показало, що окремі птахи можуть розуміти крики інших видів птахів на своєму шляху міграції, що, можливо, допомагає їм залишатися в безпеці і проходити довгий шлях. Дані підтверджують ідею про існування міжвидового спілкування. Але ці дані все ще не дозволяють точно розшифрувати, що саме "говорять" птахи.
Вивчення мови – це не лише розуміння того, що ви чуєте, але й вміння говорити нею. У цьому плані, за словами вчених, найкраще вдається птахам дронго (Dicrurus adsimilis), які живуть в Африці.
У дронго є звичка слідувати за іншими тваринами в надії вкрасти трохи їхньої їжі. Томас Флауер з Університету Капіляно в Канаді вивчав цих птахів, коли вони слідували за зграєю сурикатів. Вчений виявив, що дронго використовують свої власні сигнали тривоги, тобто пронизливий крик, який вказує на наближення хижака, щоб залякати сурикатів і заганяти їх у нори. Таким чином, птахи можуть забирати залишки їжі сурикатів.
Також дослідження показало, що сурикати з часом починають розуміти, що характерні для дронго сигнали тривоги є хитрою уловкою, а тому перестають кидати свою їжу і ховатися.
Але у дронго був виявлений ще один талант. Виявилося, що ці птахи не лише розпізнають сигнали тривоги інших тварин, але й вчаться копіювати ці звуки в своїх інтересах. Коли птахи розуміють, що їхній власний сигнал тривоги більше не працює, вони починають імітувати сигнали тривоги інших птахів або навіть копіювати сигнал тривоги сурикатів. Регулярно змінюючи сигнали тривоги різних видів, дронго тримають сурикатів у напрузі і отримують їжу. Дронго також слідують за іншими птахами та імітують їхні сигнали тривоги, щоб вкрасти у них їжу.
За словами Флауера, це показує, що тварини можуть бути відкритими до вивчення "мови" інших видів.