Нове наукове дослідження, проведене Інститутом досліджень старіння Хінди та Артура Маркуса при Гарвардській медичній школі, виявило важливий зв'язок між температурою повітря в приміщенні та когнітивними змінами у людей похилого віку, що змусило вчених задуматися про більш широкі наслідки зміни клімату для психічного благополуччя вразливих верств населення в майбутньому, пише Knowridge.
Дослідники виявили, що коли температура в домі залишалася в межах 20-24 градусів, літні люди повідомляли про меншу кількість проблем з увагою. Однак відхилення від цього діапазону подвоювало ймовірність виникнення проблем з увагою при підвищенні або зниженні температури на 4 градуси, що підкреслює важливість підтримання стабільної обстановки в приміщенні для когнітивного здоров'я.
У дослідженні, яке тривало рік, взяли участь 47 осіб віком 65 років і старше. Вчені відстежували рівень температури в домі та показники уваги, про які учасники самостійно повідомляли, і з'ясували, що навіть при нинішніх кліматичних умовах багато літніх людей живуть в умовах, які можуть зашкодити їхнім когнітивним здібностям.
Ці ризики особливо помітні серед малозабезпечених і недообслуговуваних груп населення, які часто стикаються з проблемами підтримання постійної температури в приміщеннях через неадекватне житло або відсутність доступу до енергоефективних систем опалення та охолодження. Доктор Амір Баниассади, провідний автор дослідження, підкреслив більш широкі наслідки цих висновків, заявивши: "З підвищенням глобальних температур забезпечення доступу до контрольованої температури буде мати вирішальне значення для захисту когнітивного благополуччя мільйонів людей".
Наукова робота, опублікована в журналі Journal of Gerontology: Series A, звертає увагу на подвійну загрозу, яку представляє зміна клімату: його прямий вплив на фізичне здоров'я та навколишнє середовище та його менш обговорюване вплив на психічне та когнітивне здоров'я, особливо у старіючого населення. Дослідження базується на попередніх роботах, що пов'язують зміни температури з когнітивними упадками та погіршеним якістю сну у літніх людей, і підкреслює нагальну необхідність втручання в громадське здоров'я.
Потенційні рішення, запропоновані дослідниками, включають розробку житлової політики, в якій пріоритет надається кліматичній стійкості, розширення доступу до енергоефективних технологій охолодження та опалення, а також використання систем "розумного дому" для автоматичного регулювання температури в приміщеннях. Підвищення обізнаності населення та орієнтація цих заходів на вразливі групи населення будуть мати велике значення для зменшення ризиків, вважають автори.
Експерти, які брали участь у дослідженні, включаючи доктора Льюїса Ліпсіца, директора Інституту Маркуса, та доктора Брэда Мэнора, молодшого наукового співробітника, підкреслюють важливість багатосекторного підходу. Політики, медичні працівники та громадські лідери повинні співпрацювати, щоб задовольнити особливі потреби старіючого населення, особливо в регіонах, найбільш підданих впливу екстремальної спеки або холоду.
Без вжиття відповідних заходів літні люди залишатимуться непропорційно вразливими до когнітивних та психічних наслідків потепління на планеті. Оскільки клімат продовжує змінюватися, це дослідження слугує своєчасним важливим застереженням про далекоглядні наслідки підвищення глобальної температури. Забезпечення доступу до середовища з контрольованою температурою та вжиття проактивної політики можуть значно знизити ці ризики та захистити психічне здоров'я майбутніх поколінь, якщо кроки до цього почнуть робитися вже зараз.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до спеціаліста.